Відповідно до всієї Біблії, не тільки Танаха, а й Нового Завіту, є певні переваги в участі в житті та служінні єврейських новозавітних громад. Які саме? Давайте розберемося.
Насамперед звернімося до Послання до Римлян.
«Отже, які переваги мають юдеї, або яка користь з обрізання? Велика – у всіх відношеннях. Насамперед їм були довірені Слова Божі. Що ж, коли деякі не увірували, то хіба їхнє невірство знищить Божу вірність? Зовсім ні! Адже Бог істинний, а кожна людина говорить неправду, як написано: Щоб Ти був виправданим у Своїх словах, і переможеш, коли будеш судитися!» (Римлян 3:1-4)
Постає питання: А якщо євреї не обрізані? Але це сьогодні маса євреїв цілком нормально обходиться без обрізання і живе повноцінним єврейським життям. А в ті часи, у першому столітті, всі євреї були юдеями, і чоловіки обрізані. Тобто обрізання було синонімом юдаїзму, а юдаїзм був синонімом єврейства. Тому, коли ми читаємо такі місця Писання, ми повинні розуміти, що йдеться просто про євреїв.
Отже, ми бачимо, що у новозавітні часи Бог не конфіскував Своє написане Слово у єврейського народу. Хоча рабини та їхні попередники «славно» попрацювали, щоб витлумачити це Слово так, щоб воно було зручним для них і підтверджувало їхню небіблійну владу. Незважаючи на це, Слово Боже, яке Бог вручив Ізраїлю, яке вічне, яке живе та дієве назавжди, воно поєднане з єврейським народом.
Якщо це Слово виривати з єврейського контексту, що й відбулося згодом, воно спотворюється і йому можна надавати таких значень, які Господь ніколи в нього не вкладав. Слово Боже живе та дієве саме так, як його дав Господь. Якщо ж ми підлаштовуємо це Слово під людські, соціальні, культурні, релігійні, політичні, економічні та інші поняття, воно перестає бути живим і його дія стає дедалі слабшою та спотвореною.
Друзі, це не для нашої гордості та нашої марнославства. Але ми живемо в той час, коли в єдиному Тілі Месії з усіх народів Слово Боже відновлюється у своєму єврейському контексті, у нерозривному зв'язку з тим народом, якого за поняттями багатьох церковних авторитетів минулих століть уже не мало бути. Але так само, як Бог проголосив вічність Свого Слова, Він проголосив і неодноразово вічність Свого єврейського народу.
Для багатьох християн це досі є абсурдом. Вони вважають, що єврейський народ вижив за ці дві тисячі років якимсь випадковим чином. Але Бог не грає у рулетку. Він має передвічний план відновлення людства, яке неможливе без відновлення істинного сенсу Божого Слова, яке у свою чергу неможливе без відновлення єврейського народу та його ролі в Тілі Месії.
Отже, перша благодатна перевага, яка не є причиною нашої гордості, але дана нам заради служіння: Слово Боже ввірене єврейському народові заради служіння один одному та всім іншим народам.
Через те, що наші отці у своїй більшості відкинули Спасителя Машиаха Ієшуа, на превеликий жаль, єврейський народ втратив своє призначення бути царським священством серед усіх народів. Через те, що наші предки витлумачили Боже Слово так, як їм хотілося, вони втратили це призначення, сила Святого Духа і влада Месії не змогла проявлятися в їхньому житті. З цього приводу один із найбільших рабинів 20-го століття, Авраам Ієшуа Гешель, який визнавався різними течіями юдаїзму та світськими євреями, заявив: «Єврейський народ – це посланець Бога, який забув про своє послання».
Але ми відновлюємо те єврейське послання, без якого не буде ні відновлення Ізраїлю, ні відновлення повноти Тіла Месії, ні великого пробудження останнього часу, ні вибуху Божої сили у всьому людстві, про яке говорить Новий Завіт, і не буде повернення нашого Царя у славі.
Боже Слово говорить, що єврейський народ від початку свого існування певним чином впливав на долю всього людства. Ось що сказано у Второзаконні:
«Коли Всевишній розподіляв спадщину між народами, коли ділив синів Адама, Він встановив границі народів відповідно до кількості Ізраїльських нащадків. Господньою часткою є Його народ, Яків – наділ Його спадщини» (Второзаконня 32:8-9).
Тобто ще євреїв не було, а Господь уже розподіляв народи по обличчю землі згідно з кількістю ізраїльських нащадків, які з'являться в майбутньому. І дивним чином це підтверджується Новим Завітом у 3 розділі книги Дій. Там з 19-го вірша йдеться про те, що масове покаяння євреїв впливає на весь духовний світ і тільки після нього почнеться вилив Духа Святого на все людство.
Про те ж сказано в Римлян 11. Там у 12-15 віршах говориться, що це масове покаяння євреїв приведе спочатку до великого світового пробудження, що це буде як вибух сили воскресіння для всього світу, і через це прийде Машиах. Але без цього не буде ні того, ні іншого. А в 19-21 віршах показано умову відновлення істинного сенсу пророцтв та обітниць Божих єврейському народу та через єврейський народ усім іншим. Без цього відновлення не буде ні покаяння Ізраїлю, ні всесвітнього пробудження, ні повернення Спасителя.
Виходить, що єврейський народ впливав навіть кількісно на розподіл народів ще до того, як з'явився перший єврей Авраам, і наприкінці часів знову єврейський народ впливатиме на все людство. Але це буде не лише наприкінці часів. Це буде наростаюча сила впливу в останні дні. А ми вже живемо в останні дні. Насправді останні дні розпочалися у I столітті, коли було затверджено новий заповіт. Тим більше через 2000 років.
Тому все, що обіцяно на ці «останні дні», або по-єврейськи «ахарей ха-ямім», з особливою силою вже проявляється зараз. І ті благословення, які обіцяні єврейському народові, і ті благословення, які обіцяні Церкві, яка приймає покликання та обрання Ізраїлю, посилюються з кожним днем.
Причому у нас, як і у наших предків, немає жодної можливості цим пишатися. Господь сказав про це в тій же книзі Второзаконня:
«Господь уподобав вас і обрав вас не тому, що ви численніші від усіх народів, адже ви найменші від усіх народів, – Господь з любові до вас, а також тому, що Він дотримується клятви, якою присягнувся вашим батькам, Господь вивів вас могутньою рукою, визволивши вас з країни неволі, з руки фараона, єгипетського царя» (Второзаконня 7:7-8).
І тут є умова:
«Тож усвідом, що Господь, твій Бог, є справжнім Богом, вірним Богом, Який до тисячного покоління зберігає Заповіт і виявляє милосердя до тих, хто Його любить і дотримується Його Заповідей. Він Сам відплачує тим, хто Його ненавидить, знищуючи таких. Він не зволікатиме щодо того, хто Його ненавидить, а відплатить йому особисто» (Второзаконня 7:9-10).
Благословення – до тисячі поколінь, прокляття – лише до чотирьох. Ви уявляєте, наскільки Божа любов, Боже милосердя перевершує Божий суд! Ось якому Богові служив Ізраїль і ми з вами служимо. Але якщо виключати Боже покарання і читати тільки про приємне, то ми матимемо спотворене уявлення про Бога.
Протягом багатьох століть вчителі Церкви наголошували на проклятті, на покаранні, на карах. А десь з початку 20-го століття і пізніше вчителі багатьох євангельських церков почали наголошувати лише на благословеннях. Але наш Бог – це Бог єдиного Слова. Не можна виривати з Писання лише те, що нам приємно, і не можна для залякування інших вибирати те, що їм загрожує. Про те саме ми читаємо далі у Второзаконні 9:5-7.
Ще перед входом до Обіцяної землі Бог сказав: «Це просто заради твоїх батьків і тому, що Я тебе люблю». І тут важливо розуміти, чому спадщина Авраама, Іцхака та Яакова така важлива. Тому що Авраам був першим язичником, який без проповіді, без настанови, без Божого Слова здійснив чудовий прорив свого серця і побачив Всемогутнього єдиного Царя. Але мало того, що він побачив, але він мав розірвати всі свої уро-халдейські зв'язки, вийти з самого на той час цивілізованого міста і піти невідомо куди. Так почався Ізраїль, єврейський народ. І Бог назавжди благословив його нащадків. Чому? Це є духовний закон. Благословення на тисячу поколінь.
Отже, немає нашої заслуги в тому, що Господь нас обрав і помістив у це дивовижне служіння, яке ще років 80 тому здавалося божевільним, а переважній більшості неможливим. Це Божа любов, Боже обрання, Боже покликання і та дивовижна роль, яку Він довірив Своєму єврейському залишку в останні часи.
Господь обіцяв Аврааму, Іцхаку та Яакову, що Він буде їх захищати, з якими б ворогами вони не зіткнулися, і що Він благословить їх матеріально. І потім ці обіцянки було поширено на весь єврейський народ. Але там були умови: треба було бути з Богом, слухати Бога та слухатись Його.
Тому найдавніша молитва, яка не молитва, а велике проголошення, звучить так: «Шма Ісраель, Адонай Елохейну Адонай Ехад - Слухай, Ізраїль, прислухайся і слухайся, Твій Бог, Бог Всевишній, Єдиний є». І там стоїть слово «ехад», що означає композитну єдність. Це не те, як кажуть рабини і як вчить іслам, а це Єдиний Бог – Отець, Син та Дух Святий.
Саме цей послух був і залишається умовою виконання всіх Божих обітниць Його народу. Коли Ізраїль був слухняний Господу, йшов Його маршрутом, наслідуючи Авраама, Іцхака і в кращих своїх проявах Якова, адже Яків не завжди був вірний Господу, тоді Бог виконував Свої обіцянки приголомшливим чином - благословення у всіх сферах життя та служіння падали на нащадків Авраама. Коли ж Ізраїль відхилявся від Божого шляху, виходив з-під Божого захисту на чужу територію, то чужі карали Ізраїль, і він уже неохоче повертався на Божу дорогу.
У 80-90-ті роки багато харизматичних служителів наголошували на матеріальних благословеннях. Вони взяли обіцянки всебічних матеріальних благословень із книги Второзаконня та інших книг Тори і буквально застосували це до себе. На жаль, це не зовсім коректне тлумачення Біблії.
Насправді ті, хто не приєднується до єврейського народу, і ті євреї, які не йдуть за своїм Господом, не можуть ці обітниці матеріальних благ присвоїти собі. У цьому сенсі саме єврейські новозавітні громади мають право на низку таких буквальних благословень, які Бог обіцяв Своєму народові, якщо Його народ йтиме за Ним у послуху.
Ці служителі говорили: «Ми духовні діти Авраама, тому ми маємо право на всі матеріальні благословення Авраама». Але якщо ви тільки духовні діти Авраама, то маєте право на духовні благословення Авраама. А якщо ви або належите до фізичних нащадків Авраама, або приєдналися до єврейського служіння, то отримуєте й матеріальні. Тому що Бог обіцяв, що представники різних народів, які з'єднаються з Його вірним залишком, матимуть ті ж права, що природні євреї.
Тому саме єврейські новозавітні громади мають право не лише на духовну спадщину Авраама, а й на фізичну та матеріальну. Господь обіцяв Ізраїлю всю повноту благословень. Але в Новому Завіті віруючим із різних народів частина цих благословень обіцяна лише в одному випадку – якщо вони приєднаються до Божого єврейського залишку.
У Римлян 15 Бог обіцяв, що віруючі з різних народів будуть по-справжньому радіти, і сила Духа Святого виливатиметься на них і буквально фонтануватиме з їхніх нових сердець, якщо вони з'єднаються з єврейським народом: «Радійте, язичники, з Його народом!» Не окремо від нього, як було протягом майже 19 століть, а разом із народом Його. Тільки тоді повноцінна, глибока, сильна, жива, насичена благодаттю радість стане спадщиною будь-якої людини з будь-якого народу, коли вона з'єднається з Ізраїлем Божим.
І, звичайно ж, саме фізичні обітниці – обітниці духовного зцілення, фізичного зцілення, звільнення від бісів – були обіцяні спочатку Ізраїлю – єврейським апостолам та їхнім єврейським учням. І все це повністю відкривається представникам інших народів, коли вони відкриваються для цієї єврейської Доброї Звістки. Не слов'янської, не індійської, не американської, а саме єврейської Доброї Звістки.
У книзі Ісаї, найбільш месіанській книзі Танаха, є сотні віршів, які говорять про вічне обрання і покликання єврейського народу, про вічне Боже благовоління до нього і про те, що тільки ті євреї, які відкидають Божу любов і Його Слово, прирікають себе на прокляття, але коли вони звершують тшуву, каються, і повертаються до свого Бога, тоді Він знову приймає їх, і не лише їх. Я хотів би закінчити уривком із 14 розділу Ісаї:
«Але Господь помилує Якова, знову обере Ізраїля, і в спокої поселить його на власній землі. До них приєднаються приходці, які будуть заодно з родом Якова» (Ісаї 14:1).
Чи означає це, що колись Господь перестав любити свій народ? Ні! У Римлян 11:29 ми можемо прочитати, що Він і зараз любить навіть тих євреїв, які поводяться як вороги Євангелії. Тому що Він навіки пов'язав Себе зі Своїм народом. І це заради отців - заради Авраама, Іцхака та Яакова. Але через те, як Ізраїль поводився, багатьом євреям і людям навколо здавалося, що Бог вже розлюбив Ізраїль. Тому тут дано обіцянку: «Ви побачите, що ця любов знову так запалає, так розкриється, і всі люди побачать, що любов Отця Ізраїлю до Свого народу незмінна, і Він поселить їх на їхній землі».
Подивіться, після страшного Голокосту Господь повернув євреїв і продовжує повертатись на свою землю. Тому що всі вони як один покаялися і стали Його вірними послідовниками? Нічого подібного. У переважній більшості євреї досі невіруючі, включаючи релігійних. Але настав час втіхи Ізраїлю. Настав час відновлення Ізраїлю. Безумовна Божа любов звершила диво, якого не було близько 18 століть. І сказано, що приєднаються до них іноземці та приліпляться до дому Якова. І ось що буде далі:
«Господь зламав палицю нечестивих, жезл тиранів, які зі злістю нищили народи, без перестанку наносячи у гніві удари, топтали народи, нещадно переслідуючи їх» (Ісая 14:5-6).
Господь вражає тиранів, розбиває плани Ізраїлевих ворогів і знову показує, що Він і тільки Він справжній захисник Свого народу. І це ще одна обітниця, яка повторюється десятки і десятки разів у всій Біблії, включаючи Новий Завіт, наприклад, наприкінці першого розділу Євангелії від Луки. Господь обіцяє, що Він розтрощить ланцюги та пута, які зв'язують Його народ, і вирве єврейський народ з-під влади чужих.
Друзі, навіть якщо вам здалось якийсь час, що ви випадково опинилися в єврейській месіанській громаді, повірте, це не те, що не випадково, але це особлива Божа милість. Як старійшина Андрій нагадував минулого Шабату, Господь дав нам особливу благодать у цій громаді, Він дав нам владу та силу. Але навіщо ці влада та сила? Для того, щоб виконувати Його волю, щоб Його план розкрився і виконався.
Ці влада та сила діють не просто для нашого задоволення, заспокоєння та забезпечення. Це забезпечення ти зцілення приходять і більше приходитимуть, як не дивно, навіть у цей важкий час. Але це тільки для того, щоб ми знали вірність нашого Спасителя. І щоб ми розуміли, в який особливий рух за Його милістю ми занурились.
Рабин Борис Грисенко, КЄМО Київ
Слово на Шабаті КЄМО Київ 18 квітня 2026 року