У статті про лжевчення гіперблагодаті ми говорили про поширене сьогодні в Тілі Месії протиставлення понять «закону» та «благодаті» як взаємовиключних. Проте таке протиставлення не відповідає Писанню. Давайте розберемося чому.

‍

Ігор Русняк:

‍

Зазвичай вчення про благодать будують на інтерпретації грецького слово «харіс» (χάρις), розуміючи його як «незаслужений дар». Але є нюанс. По-перше, це слово має цілий діапазон значень. По-друге, благодать - це одне з доктринальних понять, як, наприклад, спасіння. А вчення про такі важливі поняття потрібно будувати на основі всього Писання – від початку до кінця.

‍

Наприклад, варто звернути увагу на визначення благодаті, дане у вірші 1 Петра 5:12, який ніби підсумовує все, що написано раніше. А ось один із практичних аспектів благодаті, який ми бачимо у цьому посланні:

‍

«Тому що це благодать [перед Богом], коли хто свідомо, задля Бога переносить злидні, страждаючи несправедливо» (1 Петра 2:19).

‍

Слово, перекладене як «благодать», це те саме слово «харіс». Так що ж це виходить: ми страждаємо і переносимо злидні, і це все Божа благодать? Те саме слово використовується і в 1 Петра 5:5, де йдеться про послух молодших старшим. Цей приклад показує, що для того, щоб розібратися з поняттям благодаті, варто вивчити, у яких контекстах воно вживається в усьому Писанні, або хоча б у всьому Новому Завіті.

‍

Навіть на прикладі цього вірша, 1 Петра 2:19, ми бачимо певний взаємозв'язок благодаті та закону. Адже переносити випробування треба так, як це буде до вподоби Богові, а не так, як хотілося б нашому тілу. А тут уже пахне законом Месії - Божими вимогами, як це правильно робити.

‍

Рабин Борис Грисенко:

‍

Я пам'ятаю свої переживання в перші кілька років після увірування, коли я тільки відкривав Послання Якова і читав: «Радійте, коли попадаєте в різні спокуси». Звичайно, я швидко дізнався, що це грецьке слово означає і «спокуси», і «випробування», і трохи заспокоївся.

‍

Але потім я почав думати: «Радійте, коли потрапляєте в різні випробування... А що ж там радісного?» Я достеменно знав, що для мене це абсолютно неможлива річ. І я просто відклав на якийсь час це послання.

‍

Але ж саме тут і проявляється особливо сильна благодать - коли Бог робить нас здатними до того, до чого ми взагалі не здатні. Адже жодна нормальна людина сама по собі не може радіти, проходячи різні випробування.

‍

Ігор Русняк:

‍

І ось що ще важливо щодо поняття благодаті. Коли люди кажуть, що вони живуть за благодаттю, виникає питання: А як саме людина може показати, чи живе вона за благодаттю і чи діє вона за благодаттю? У зв'язку з цим наведу один вірш із книги Дій:

‍

«Який [Давид] знайшов благодать у Бога і просив, щоби знайти дім для Бога Якова» (Дії 7:46).

‍

Тут є цікавий вислів: «знайшов благодать». Тобто не благодать на нього впала, а Давид якимось чином виявляв активність у цьому напрямку. Це перше. По-друге, є ще ціла низка місць у Новому Завіті, у тому числі з посиланням на Танах, про те, що та міра благодаті, яку ми прийняли, визначається тим, як ми її використовуємо.

‍

Неможливо сказати, що людина прийняла благодать і живе за благодаттю, якщо вона її не використовує, причому саме так, як того вимагає Господь і для чого Він цю благодать дав. А тут ми повертаємося до питання закону, тому що застосовувати прийняту благодать, чинити відповідно до прийнятої благодаті – це означає чинити відповідно до Божих вимог. А щойно з'являються вимоги, ми вже стикаємося із законом.

‍

Рабин Борис Грисенко, КЄМО Київ

Ігор Русняк, учитель Месіанської біблійної школи КЄМО

За матеріалами семінару «Що вибрати: беззаконня чи законництво?»