Шабат - це не лише день. Шабат – це Сам Господь, це Його присутність. Шабат – це коли все земне замовкає, а небесне починає звучати. Шабат – це коли ми прибираємо з нашого фокусу наші потреби, наші проблеми, усі ці новини, все те, що сиплеться на нас та претендує на те, щоб стати нашою реальністю.

‍

Господь говорить у 58 розділі книги Ісаї, що, якщо ти стримаєш свою ногу від цього всього, якщо ти зробиш Божу присутність своєю відрадою, своєю насолодою, своєю втіхою, якщо ти Самого Господа зробиш місцем, в якому ти ховаєшся від цього світу, від усяких проблем, від самого себе, своїх спокус, своїх пожадливостей, то Він піднесе тебе понад висоти землі. Він піднесе тебе на місце слави, на місце влади. Він піднесе тебе на позицію Його сили.

‍

Якщо наш фокус буде на Господі, то Шабат стане нашим життям – ми зможемо жити у Шабаті. І далі Господь каже: «Я дам тобі споживати спадщину Якова», тобто пережити цю спадщину, насолодитися нею. А спадщина Якова - це його віра, його сходження, його плоди, його майбутнє, що розкривається у його нащадках. Тобто ти будеш плодоносним, матимеш спадщину.

‍

Господь каже: «Я Бог живих. Я Бог Авраама, Бог Іцхака, Бог Яакова». Вони всі живі на небі. І ця спадщина життя з Господом, життя в Небесному Єрусалимі, може стати нашою, вона може почати розкриватися для нас вже тут, на цій землі.

‍

Андрій Луговський, старійшина КЄМГ