Минулого разу ми говорили про те, що практично всі обітниці в Біблії, дані віруючим у Бога Ізраїлю, відносились, відносяться і будуть до кінця віку відноситись до Ізраїлю Божого, тобто тієї частини єврейського народу, яка вірна своєму Богові. У той самий час, далеко не всі біблійні обітниці віруючим з єврейського народу автоматично можуть прийматися віруючими з інших народів. Сьогодні я хотів би виділити ці чотири типи обітниць і поговорити про кожен із них.
Багато місць Святого Письма в другу чергу можна відносити до всіх християн, але духовно. Наприклад, є Божі обітниці, які виконувались, виконуються та виконаються у відповідь на фізичне обрізання єврейських хлопчиків. Це цікавий приклад, тому що тут і умова, і обітниця відносяться до християн духовно.
Ми знаємо, що у новому заповіті для всіх віруючих найважливіша заповідь – духовне обрізання серця. Закон фізичного обрізання в новому заповіті не є законом для жодних християн. І ті обітниці, які дано тим, хто виконуватиме це, так само, як і умови, можна відносити до віруючих з усіх народів.
Другий приклад такої обітниці – це обіцянка Обітованої Землі. Земля Ізраїлю через всю Біблію назавжди обіцяна Богом фізичним нащадкам Авраама і тим віруючим із різних народів, хто до них приєднались за вірою. Але образи Обітованої Землі і особливо обітниця входження в цю Обітовану Землю для всіх християн є духовними прообразами входження до Небесного Єрушалайму.
Таких обітниць багато. Найголовніших – близько двадцяти. Наведемо деякі приклади.
По-перше, це обітниця, що настане такий час, коли все покоління євреїв, які тоді будуть жити, всі до єдиного спасуться:
«Таким чином, весь Ізраїль спасеться, як написано: Визволитель прийде із Сіону, Він відверне безбожність від Якова» (Римлян 11:26).
І всі, хто належатиме до Ізраїлю, природні євреї і ті, хто приєднається до них за вірою, будуть праведними:
«Тоді прийде до мешканців Сіону їхній Викупитель, – до нащадків Якова, котрі відвернулись від гріха, – запевняє Господь. Що ж до Мене, то Мій Заповіт з ними такий: – говорить Господь, – Дух Мій, Який є на тобі, та Мої слова, які Я вклав у твої уста, не відійдуть від твоїх уст та від уст твоїх нащадків, як і від уст їхніх нащадків, відтепер і повіки, бо так заповів Господь!» (Ісая 59:20-21)
По-друге, це обітниця про те, що народи світу передадуть народові Ізраїлю свої багатства (Ісая 60:6-7). З одного боку, мені подобається ця обітниця, з іншого, коли я про це думаю, я соромлюся, бо вона виглядає якось не дуже духовно. Але якщо Божий народ використовуватиме це для слави Божої, тоді чудово, інакше це буде другий золотий бичок.
Третій приклад - це обітниця розсіяним по всій землі євреям, що представники різних народів допоможуть їм повернутися і зібратися на землі Ізраїлю (Ісая 49:22; 60:4). Як би ми не намагалися, цю обітницю неможливо викрутити по відношенню до Церкви.
Подивіться кінцівку книг Ісаї, Захарії, Об’явлення, і ви побачите цілий набір різних обітниць єврейському народу наприкінці часів, які самі по собі ні фізично, ні духовно не можна витлумачити як такі, що стосуються Церкви. Наприклад, те, що Єрусалим буде центром земного світу і святкування свята Кущів буде не просто відновлено, але стане обов'язковим для всіх народів.
І це частина обітниці про те, що євреї – фізичні нащадки Авраама і ті, хто за вірою до них приєднався, - справді стануть народом священників для всіх народів, тобто вони поширюватимуть єврейську Добру Звістку. Безліч людей каятиметься, але повноцінним народом священників буде саме Ізраїль Божий і ті, хто до нього приєднався. Про це йдеться наприкінці Послання до Галатів.
Наприклад, Ісая 33:13-17, де сказано:
«Послухайте, всі далекі, що Я зробив, – визнайте, близькі, силу Мою! Злякалися грішники на Сіоні, – жах охопив нечестивих. Хто з нас може перебувати поряд з пожираючим вогнем? Хто з нас спроможний встояти біля вічного полум’я? Той, хто живе праведно, і щирий у своїх словах, – хто цурається неправедного прибутку (здирства), стримує руки, щоб не брати хабара; хто закриває свої вуха, щоб не чути про кровопролиття, й заплющує свої очі, щоб не дивитися на зло. Такий житиме на висотах, – неприступні скелі будуть його захистом. Його хліб буде даний йому, і води в нього не забракне. Твої очі побачать Царя в усій Його красі, – дивитимуться на простори землі» (Ісаї 33:13-17).
І інші подібні обітниці близькості до Господа і перебування в Його любові. Так, як це написано, це відноситься до єврейських віруючих і віруючих з усіх народів. Це можна брати і, не перетлумачуючи, застосовувати.
Я вже говорив про обіцянки, які Бог дав єврейському народу і тим, хто приєднався до нього по вірі. Наприклад, у єврейських месіанських громадах, в яких виконується обітниця вірності Богу, слідування за Богом, служіння Богу, це однаково стосується євреїв за національністю та представників будь-якого іншого народу, які є в наших громадах, це безумовно однаково.
Але є можливість брати участь у служінні Ізраїлю, не приєднуючись до єврейських месіанських громад, не входячи безпосередньо до складу Ізраїлю Божого. І для таких віруючих, які визнають обрання Ізраїлю, визнають, що в останні часи роль єврейського народу в долі всього людства посилюється з кожним днем, і вони благословляють єврейський народ, допомагають йому та беруть участь, до цих віруючих відноситься цей четвертий вид обітниць.
І тоді певні земні благословення, обіцяні Ізраїлю, входять до цієї категорії. Зокрема, матеріальні благословення, обіцянки зцілення від хвороб, певною мірою захист від ворогів, обітниця сімейного благополуччя тощо.
Один із яскравих прикладів – це те, чим ділився єпископ Андрій Георгійович Тищенко на минулому Шабаті, як участь у служінні єврейських месіанських громад і ті благословення, які він передає нашій громаді, благословляють його та багато церков Нового Покоління України.
В Україні чимало таких наших дружніх церков. Наприклад, без церкви Живе Слово та єпископа Анатолія Гаврилюка навряд би наша громада сама по собі виникла. Саме ця церква відкрилася свого часу для проведення єврейського месіанського фестивалю на чолі з Джонатаном Бернісом наприкінці 1994 року.
І цей секрет був добре відомий християнам у першому столітті. Християни з різних народів, згідно зі Словом Божим, по вірі, збирали пожертви для єврейської месіанської громади в Єрусалимі і передавали ці рясні благословення через апостола Павла та інших вірних людей до Єрусалиму.
Виходить, що в єврейських месіанських громадах мають бути такі великі благословення в усіх сферах і ми повинні бути прикладом різноманітних благословень. Але постає питання: Чому ж цього не відбувається? Чому досі немає месіанських громад по 5-10 тисяч чоловік? Про це ми поговоримо у наступній статті.
Рабин Борис Грисенко, КЄМО Київ
Слово на Шабаті КЄМО Київ 2 травня 2026 року