У Танаху є одне неймовірне слово, яке дуже важко перекласти. Це те саме слово «сахак» (שָׂחַק), яке Святий Дух вживає у 2 Сам. 6:5,21, коли описує, як святкував внесення ковчега Цар Ізраїля та великий псалмоспівець Давид. Воно перекладається як «веселитися та грати». Але воно набагато ширше. Найбільш вдалий його переклад – це українське слово «гульня». Чому ж це важливо і як це стосується нашого покликання як месіанських громад в останні часи?

‍

Відновлення Ізраїлю та веселощі у книзі Єремії

‍

Як не дивно, у пророцтвах про велике Боже відновлення останніх часів неодноразово вживається це слово. Наприклад, Єремія пише єврейському народові:

‍

«Навіщо ти нарікаєш на свої рани, – на свій невпинний біль? За численні твої провини й безліч твоїх гріхів Я це тобі учинив! Проте ті, котрі тебе пожирають, самі будуть пожерті, і хто тебе пригноблював, – усі вони підуть у неволю. Всі твої грабіжники будуть пограбовані, а ті, для кого ти стала здобиччю, самі стануть здобиччю» (Єремії 30:15-16).

‍

Ось які страшні речі чекають на тих, хто не розібралися з антисемітизмом і продовжують ненавидіти євреїв, зневажати і мріяти про те, коли всі євреї поїдуть до Ізраїлю, звільнять усі країни від єврейської присутності, а Ізраїль буде скинутий у море. Але далі Дух Святий дає неймовірну обітницю єврейському народові:

‍

«Тобі ж, дочко Сіону, Я принесу зцілення і вилікую тебе від твоїх ран, – запевняє Господь, – хоч тебе прозвали відкинутою, про яку ніхто вже ніколи не подбає. Так говорить Господь: Ось Я поверну з неволі намети Якова й виявлю милосердя до його поселень. Місто також буде відбудоване на його пагорбі, – підійметься і царський палац на належному для нього місці» (Єремії 30:17-18).

‍

Коли Господь називає єврейський народ Яковом, дуже часто маються на увазі всі євреї, а не тільки святі та праведні. І це сильна обітниця, яка виконується на наших очах. Господь повернув безліч євреїв у землю Ізраїлю, і в основному не тих, які сильно повірили Йому і поводяться свято. 

‍

«І полине звідти пісня хвали й подяки, а також вигуки тих, що веселяться. Я намножу їх так, що їх не буде менше. Я звеличу їх, і ніхто їх не зневажатиме. Їхні сини стануть такими, як у давні часи, а їхня громада утвердиться переді Мною. Що ж до їхніх гнобителів, то Я відплачу їм Сам. Можновладці їхні (Ізраїлю) походитимуть від них, як і їхній володар вийде з їх народу. Я наближу його до Себе, й він наблизиться до Мене. Бо хто наважився б сам, за своєю волею, наблизитись до Мене? – питає Господь. Тоді ви знову станете Моїм народом, а Я буду вашим Богом» (Єремії 30:19-22).

‍

Володар із їх народу – це пророцтво про Месію. Але я хотів би звернути увагу на 19 вірш, де сказано: «І полине звідти пісня хвали й подяки, а також вигуки тих, що веселяться...» Слово «веселяться» або «месахакім» на івриті (форма того ж дієслова «сахак») означає тих, що «голосно сміються і радісно валяють дурня». Мається на увазі вільна, радісна, галаслива гульня в Святому Дусі. Але на цьому Єремія не закінчує. У наступному великому 31 розділі - єдиному розділі в Танаху, де є пророцтво про новий завіт, - він продовжує:

‍

«У той час, – говорить Господь, – Я буду Богом усіх племен Ізраїлю, а вони будуть Моїм народом. Бо так говорить Господь: Народ, врятований від меча, знайде милість у пустелі, – Ізраїль прямує до свого спочинку. Здалеку з’явився мені Господь і сказав : Я полюбив тебе вічною любов’ю, тому Я і виявляю тобі милосердя. Я знову тебе відбудую, – і ти будеш відновлена, Ізраїльська діво! Ти знову візьмеш свої бубни й виступатимеш у веселому хороводі [буквально: в хороводі тих, що веселяться]» (Єремії 31:1-4).

‍

Ми знаємо, що це пророцтво виповнилося після Другої світової війни та жахливого Голокосту. І знову ми зустрічаємо це слово «веселяться» - «месахакім». Це радісна гульня, що супроводжується танцями, сміхом і радісним вільним шумом, тому що кожен, хто увійшов у цей потік, може не стримуватися і не обмежувати себе у виразі тієї радості, якою Господь наповнив Ізраїль, що повертається до Нього і відновлюється Ним, Всемогутнім.

‍

Відновлення Ізраїлю та веселощі у книзі Захарії

‍

Ще один приклад цього особливого терміну ми зустрічаємо у пророка Захарії у 8 розділі.

‍

«Так говорить Господь Саваот: Я до ревнощів сповнений великою любов’ю до Сіону, – тому через ревнощі за нього палаю гнівом на його ворогів» (Захарія 8:2).

‍

На кого тут розгнівався Господь? Як ми бачимо на початку книги Захарії, на народи, які були проти єврейського народу, і навіть на ті народи, яким було просто начхати на те, що Господь робить з єврейським народом.

‍

«Так говорить Господь: Я вернуся на Сіон, і мешкатиму в Єрусалимі. Єрусалим знову називатимуть Містом Істини, а гору Господа Саваота – Святою Горою. Так говорить Господь Саваот: Знову на єрусалимських майданах сидітимуть навіть ті похилого віку чоловіки й жінки, котрі у зв’язку зі своїм довгим віком не можуть обійтись без палиці в руках. Міські майдани будуть переповнені також хлопцями та дівчатами, котрі весело на тих майданах забавлятимуться» (Захарії 8:3-5).

‍

Слово, перекладене тут як «забавлятимуться», – це те саме слово «месахакім». Те слово, яке описує, як Давид стрибав, танцював, кричав від радості і виступав у ролі Божого блазня, через що його дружина Мелхола засмутилася.

‍

Виявляється, коли буде велике відновлення єврейського народу, то почнеться велика гульня. Вона буде через те, що Дух Божий виллється. Він перетворюватиме молитви, поклоніння, прославлення, хвалу. Він перетворюватиме спілкування Божих дітей. Ця радість рватиметься назовні. Вона більше не стримуватиметься і не консервуватиметься, не пригнічуватиметься, не ховатиметься. Вона вириватиметься. І цей вогонь спалить зневіру, тугу, смуток, трагізм та релігійну серйозність.

‍

Крики радості у книзі Захарії

‍

У Танаху є шість різних слів, що виражають гучну радість. Пара з них означає «кричати від радості чи горя», тобто від будь-яких сильних емоцій. Але більшість говорить про те, що радість виражатиметься у крику та сильному шумі. Одне з них ми зустрічаємо у тій самій книзі Захарії:

‍

«Радісно співай і веселися, дочко Сіону, тому що Я прийду і замешкаю посеред тебе, – говорить Господь» (Захарія 2:14).

‍

Слово, що перекладено як «радісно співай», - це «рані» - форма дієслова «ранан» (רָנַן), що означає «кричати в радості». Коли ми бачимо ознаки початку великого відновлення, Господь заповідає нам кричати від радості і веселитися. І це ще до того, як Бог остаточно запанував в Ізраїлі! Господь ще не прийшов і не запанував у Своєму народі, але Він уже почав готувати це велике пробудження.

‍

І для тих, які вірять Його Слову, Його обітницям, Його Святому Духу, Який вже діє і вже творить нове, оновлює серця і розкриває великий новий заповіт Бога Ізраїлю зі Своїм народом і через нього з усіма віруючими з усіх народів, для них є Божий заклик: «Кричи від радості і веселись, тим самим наближаючи царювання Його Машиаха в Його народі». І кому як не нам, месіанським віруючим, відгукуватись на ці Божі заклики?

‍

«Того дня приєднається до Господа багато народів, і стануть вони Моїм народом, – Я поселюся посеред тебе, і ти зрозумієш, що Господь Саваот послав Мене до тебе. І візьме Господь Юдею, як Свою спадщину, – як Свій уділ на Святій Землі, і знову обере Єрусалим» (Захарія 2:15-16).

‍

Тобто пробудження в Ізраїлі почне велике всесвітнє пробудження. Друзі, якщо ми цього не робитимемо, то як це пошириться на все Тіло Месії і через Тіло Месії на всі народи?

‍

Багато хто незадоволений нашою галасливою радістю. Багато хто говорить, що так не належить себе поводити і славити Господа. Це кажуть люди з гарних церков. Це кажуть світські люди. До речі, на цьому зазвичай не наголошують особливо ортодоксальні євреї. Тому що вони самі радіють, кричать, танцюють, стрибають і навіть падають схожим чином, як це буває у нас. Саме вони ще у 18 столітті почали шукати, жадати і часто входити у таку дивну свободу. То що ж відповідати тим, котрі не сприймають, не приймають чи навіть засуджують? Дивіться, що написано далі:

‍

«Тож нехай замовкне усе, що має життя перед Господом, тому що Він виходить зі Свого святого помешкання» (Захарія 2:13).

‍

Тому не бійтеся тілесних голосів, не бійтеся тілесної релігійної критики. Виявляється, тілесними можуть бути не лише гріхи тіла, а й релігійний осуд, релігійна критика та релігійне законництво.

‍

Заклик до нас серед усіх страшних подій

‍

Друзі, це Божий заклик в останні часи. Це те, як Господь хоче піднімати та розвивати Боже пробудження, яке Він уже розпочав у єврейському народі, у Тілі Месії, в українському народі, і хоче це поширювати на інші народи. Те, що відбувається серед війни та обстрілів, коли ми можемо радіти і веселитися всупереч плану ворогів, які хочуть залякати та задавити цю радість у нашому народі, – це приклад для багатьох і багатьох інших.

‍

Як важливо нам не піддаватися жодному ворожому тиску, але самим веселитися і відкриватися в силі Святого Духа і дозволити Божому вогню розгорятися в нас! І не тільки в нас, а й дозволити цьому вогню підніматися зсередини і поширюватися на багатьох інших, які сидять під чорною хмарою зневіри, безнадійності та смутку.

‍

Крики Давида від радості

‍

Є багато подібних місць Писання. І переважна більшість із них прихована у перекладах. Наведу тільки одне – мій улюблений 16 Псалом.

‍

«Господь – частка моєї спадщини і моєї долі. Ти охороняєш мій життєвий шлях. Мій наділ випав мені в найкращих місцях , і спадок подобається мені. Благословлятиму Господа, що став моїм порадником, – навіть уночі навчає мене моє серце. Я завжди маю Господа перед собою. Коли Він праворуч мене, я не захитаюсь. Тому радіє моє серце і веселиться мій дух. Навіть тіло моє безпечно спочиває» (Псалми 15:5-9).

‍

Слово, переведене тут як «веселитись», «ґіль» (גִּיל), означає «кричати від радості». Більше того, там буквально сказано: «я почав кричати від радості, і цей крик підняв славу Божу» (там є слово «кавод» - Божа слава). І в результаті навіть тіло безпечно спочиває.

‍

У Захарії ми читали, що коли ми радісно кричатимемо і веселимемося перед Божим обличчям, бачачи як почалося велике відновлення Ізраїлю, і поширюватимемо це в інших народах, тоді Господь зробить так, що замовкне все, що намагається засуджувати дію Божу. А тут Давид каже, що його власне тіло, ще невідновлена ​​душа, заспокоїться у славній надії на Бога.

‍

Ось що відбувається зараз у нашій київській громаді та багатьох наших дочірніх громадах і поширюється. Ось що Бог хоче робити на цьому ретріті. І ось до чого закликає нас Господь.

‍

Рабин Борис Грисенко, КЄМО Київ

Слово на Шабаті КЄМО Київ 3 січня 2026 року