Рік тому я спілкувався з одним шановним християнським служителем, і він мене запитав: «Скажи, скільки вам як месіанським євреям було б достатньо наших покаянь в антисемітизмі, щоб Господь пробачив нас?» Я замислився і сказав: «У вас церква, що швидко росте. А скільки ваших людей з початку війни виїхало з України як місіонери чи біженці?» Він відповів: «Відсотків 20-30%». Я кажу: «А скільки з тих, кого ви бачите на недільному служінні, було на тому служінні, на якому ви каялися усією церквою в антисемітизмі, враховуючи нових людей, які виїхали під час війни?»

‍

Більше нічого не треба було говорити, бо він уявив собі залу і ту жменьку лідерів, які колись каялися. Очевидно, що левова частка церкви ніколи не те, що не каялася, а навіть ніколи не думала про це. Те саме стосується і нашої громади.

‍

Моє особисте звільнення

‍

Коли я прийшов до нашої громади наприкінці 90-х, у громаді дуже багато молилися і говорили про антисемітизм. Наш ребе Борис Саулович їздив по різних школах, виступав на різних конференціях, проводив багато молитов покаяння. І ці молитви були надзвичайно епічними.

‍

Я сам був учасником однієї такої молитви за визволення в 99-му році. Тоді я навчався у Центрі підготовки служителів Ріка та Бетті Стромбек, і Борис Саулович там говорив про антисемітизм. Після одного такого уроку він закликав до покаяння людей, у кого були такі речі, або хто просто відчуває, що треба покаятися. Люди вийшли на молитву і почалися епічні звільнення: людей кидало, вони гарчали, падали, звивалися. Бракувало братів із групи порядку. І ми з одним братом із тієї п'ятидесятницької церкви, в якій я тоді служив, почали допомагати групі порядку.

‍

І ось ми з цим братом Олексієм стоїмо поряд із людиною, за яку молиться Борис Саулович. І в цей момент на нас з Олексієм сходить Святий Дух. З нами таке робилось, що я вам передати не можу. Мій друг був міцнішим, він сам пішов, а мене наприкінці служіння просто винесли і поклали в машину. І це все при тому, що хоч я каявся в антисемітизмі і зрікався, саме на той момент я не молився за це.

‍

Хочу сказати, що при цьому у моїй сім'ї ніколи не було явного антисемітизму. Хіба що анекдоти про євреїв – радянська класика. Але якоїсь ворожнечі до євреїв, ненависті, протидії не було. Більше того, довкола родини завжди були якісь євреї. Проте, коли я прийшов до Бога, а потім почав стикатися з єврейським служінням, я вирішив все-таки покаятися про всяк випадок. Чому б і ні? Я такий хлопець був, що каявся у всьому. Тому що, по-перше, я нагрішив чимало, на жаль. А по-друге, думаю, мало чого, може, є щось, то Господь мене звільнить від ще чогось. Тому я каявся не один раз.

‍

До чого я це говорю? До того що, друзі, якщо ви не знаєте, чи був у вас в роду антисемітизм, або ви не затятий антисеміт, це не означає, що у вас немає цієї спадщини. Це стосується не тільки антисемітизму, але особливо антисемітизму. Саме тому Дух Святий збив нас із ніг і ми кричали, сміялися, плакали, качалися. Це була неймовірна, шалена радість, вогонь Божий, що випалює зсередини пітьму. І така свобода, яку я просто не можу описати словами. І коли ми повернулися до нашої церкви, Дух Святий дуже сильно діяв через нас.

‍

Найсильніше прокляття - Боже

‍

Дуже важливо розуміти, що антисемітизм несе за собою прокляття, і це прокляття - не просто бісівське, а це прокляття від самого Господа. Він сказав: «Я прокляну тих, хто проклинає тебе». Дерек Принс говорив свого часу, що краще мати справу з усіма прокляттями аду, ніж з одним Божим прокляттям.

‍

А це Боже прокляття. Саме Бог позбавляє благословення тих людей, які протидіють євреям, і їх нащадків. І Бог хоче позбавити нас цього прокляття. Тому треба бути уважним: якщо є заклик до покаяння і є прецедент, треба молитися, треба шукати Бога і просити, щоб Бог визволив нас від цього ярма.

‍

Господь обрізає Своїх служителів

‍

І не потрібно хвилюватися, якщо це відбуватиметься епічно та потужно. Не треба переживати, що хтось із ваших людей чи лідерів побачить, що мовляв ви – керівник домашньої групи, а вас біси кидають, от ви, мовляв, який духовний.

‍

Господь саме це обіцяв. Він говорив, що тих, хто приносить плоди, Він очистить, щоб принесли більше плоду. Так написано у Біблії. Нас тоді почало кидати, бо Бог побачив, що ми по-справжньому хочемо цієї свободи. І дуже добре, якщо тебе раз покидає, а потім Дух Святий вільно діятиме через тебе так, що на твою групу або в твоє служіння прийдуть євреї, і не один чи два, а кілька десятків.

‍

Як ви вважаєте, що утримує євреїв від приходу в нашу громаду та наші групи? Нерозкаяний та незруйнований антисемітизм у наших життях. Тому що ми підсвідомо не хочемо, щоб вони приходили. Тому ми продовжуємо молитися, продовжуємо про це думати та говорити, продовжуємо спілкуватися з Богом на цю тему.

‍

Скільки можна каятися?

‍

Є ще одне дуже поширене питання. Люди запитують: скільки разів молитися та каятися? Наприклад, у Бабиному Яру. Як зрозуміти, що вже достатньо, що Господь прийняв покаяння, відкрив вікна небесні, змив це все кров'ю Машиаха? Як зрозуміти, коли треба припиняти молитись?

‍

По-перше, коли ми побачимо плоди у нашому суспільстві – коли наше українське суспільство буде відкрите для прийняття євреїв, і євреї приходитимуть до нашої громади.

‍

По-друге, коли ми побачимо особисті плоди – коли антисемітизм руйнуватиметься в нашій сім'ї, коли, наприклад, члени нашої родини змінюватимуть на позитивне своє ставлення до євреїв, Шабата і єврейських свят.

‍

По-третє, Бог може зруйнувати старі хвороби. Джобст Біттнер, який навчає про зняття покривала мовчання, розповідав, як він розмовляв про це з німецькими пасторами, і вони йому говорили: «Це все змито кров'ю Ісуса. Що ти нам голову морочиш?» І тоді він відповідав їм: «А що робити з тими лідерами в моїй церкві, у яких протягом багатьох років не проходили певні страхи, залежності, хвороби, а коли вони каялися за те, що робили їхні діди з євреями під час війни, і допомагали конкретним євреям, Бог їх звільняв?»

‍

Тому я відповів би на це запитання наступним чином. Для мене прокляття антисемітизму виглядає як багатошаровий торт. Уявіть, скільки антисемітських актів було звершено, наприклад, у Бабиному Яру. Я думаю, що навіть приблизно не було звершено стільки покаянь. Тільки в перший день було розстріляно 33 тисячі жінок, людей похилого віку і дітей!

‍

Звичайно, я не вірю, що Господь веде рахунок один до одного. Але все одно якась кількість покаянь має відбутися. Пам'ятаєте, коли Петро тричі зрікся Ієшуа? І потім Ієшуа його тричі запитав: «Чи любиш ти Мене?» Звичайно, не треба бути забобонним. Але все одно іноді потрібна певна кількість покаянь, щоб Бог міг скасувати деякі вироки. Скільки їх потрібно, ми не знаємо. Але дай Бог, щоб хтось із нас, прийшовши на якесь місце єврейських трагедій, у своєму дусі почув ясно від Духа Святого: «Досить».

‍

Молитва проти антисемітизму мені потрібна особисто

‍

Тому, друзі, молитва проти антисемітизму безпосередньо стосується нас як служителів. По-перше, ви як індивідуум любимі Господом, і Господь хоче звільнити вас від ярма, щоб ви були воістину вільні.

‍

По-друге, Господь хоче звільнити наші сім'ї. Він хоче, щоб наші сім'ї, наші невіруючі родичі були благословлені через наше служіння в єврейській громаді, і для цього Він хоче усунути всі перепони.

‍

По-третє, Господь хоче, щоб у нашому служінні діяв вільно Святий Дух. І якщо ви говоритимете з християнами, і вони скажуть: «Ви служите євреям – вам це треба, а нам це навіщо?», я вам скажу навіщо. Це потрібно для того, щоб Святий Дух вільніше діяв до тих неєвреїв, яким вони служать. Або до тих євреїв, яких Бог їм посилає, адже не всі євреї покликані бути в єврейських громадах – Господь хоче благословити Свою Церкву, і низку євреїв Він поміщає у церкви. А для нас це важливе питання, бо ми служимо євреям.

‍

Юрій Береза, старший служитель КЄМО Київ,

координатор Міжнародної молитви проти антисемітизму та нацизму,

січень 2026 року