«Аби вони виявили там, в краю Хама, великі ознаки й чудеса… Прославляйте Господа, бо Він добрий, і Його милосердя навіки!» (Пс. 105:27; 106:1)

‍

Друзі, нам треба прославляти Господа і в чудовому настрої, в явному помазанні, що піднімає дух, і в складний час, коли ми не відчуваємо Божої присутності. Нам треба прославляти Господа, і коли це легко і радісно робити разом, і в той час, коли ми наодинці чи в проблемах. У будь-яких ситуаціях нам треба славити Господа і нагадувати собі та іншим, що Він завжди добрий, що Він добрий рідний Отець. Чому? Тому що Його милосердя навіки. Його милосердя не просто в якісь ізольовані моменти, коли ми Йому дуже догодили. Але Його милість назавжди до всіх Його дітей, аби лиш вони самі не виходили з Його милості.

‍

І коли ми це промовляємо, проголошуємо, співаємо, коли ми стрибаємо та танцюємо на славу Його, то Він виявляє між нами «великі ознаки й чудеса». І це не лише різні очевидні чудеса зцілень, звільнень, позитивних змін у важких обставинах нашого життя. Але це і ті слова, які приносить нам Святий Дух, ті написані слова, які оживають і промовляються прямо з уст Божих у наші серця. Ось що відбувається, коли ми славимо Його і дякуємо Йому за все, що Він уже зробив, і те, що ми точно знаємо, Він обов'язково зробить.

‍

Борис Грисенко, рабин КЄМО Київ