Колись наш друг Розмарі Клаусен, яка вже з Господом, провела мені екскурсію по місцях в Німеччині, де в 50-70-х роках були локальні пробудження, в яких вона брала участь. Ми приїхали до одного особливого місця, де була каплиця. У ній була чаша з папірцями з різними місцями Писання.
Розмарі сказала, що для багатьох людей Бог показував ключові місця Писання для їхнього життя і служіння, якщо вони щиро молилися, запускали руку в цю чашу і навмання вибирали папірець. Знаєте, я ставлюся до таких речей досить скептично і обережно, щоб не піддатися якійсь супердуховній омані. Але я довіряв Розмарі Клаусен, тож вирішив також спробувати.
Ми з нею помолилися, я зайшов у цю каплицю, запустив руку в чашу, пошарудів, витяг папірець, розгорнув, і там було написано: «Римлян 1:16». Я своїм очам не повірив, бо це те, чим я займаюся з початку 1995 року! Ось що там сказано:
«Адже я не соромлюся Радісної Звістки [Христа], тому що вона – Божа сила на спасіння кожному, хто вірить: перше – юдеєві, а тоді – грекові» (Римлян 1:16).
Так Господь додатково дав мені утвердження в тому служінні, яке Він довірив мені і яким я спочатку не хотів займатися. Адже спочатку я, грубо кажучи, відхрещувався від цього служіння, намагаючись переконати свого пастора і нашого друга Джонатана Берніса, який організовував єврейські месіанські фестивалі, що це не моє, що я не маю ні одкровення, ні розуміння, ні віри, ні бажання. Але мені довелося послухати цих двох серйозних духовних авторитетів і наважитися піти «тимчасово» на це служіння, яке триває вже 30 років.
І хочу сказати, друзі, я бачив, як Бог підтверджує Свої одкровення, як Він підтверджує Своє Слово в цьому служінні «по-перше, євреям і потім кожному». У наші дні відновлення істинного сенсу Писання нарешті торкнулося хворого «єврейського питання». І ми можемо брати участь у цьому сильному служінні, по-перше, євреям. Ще недавно це було мало реально. Ще нещодавно на нас дивилися б як на якихось напів-єретиків. Але ми живемо, коли Дух Божий відновлює ясний зміст Свого Слова.
Тут написано: «Не соромлюся Радісної Звістки Месії». Чому? Тому що він єврейський Цар, єврейський Машиах. Власне кажучи, саме в Ізраїлі і виникло вчення про Машиаха (Помазаника), і виникло воно зі Слова Божого. І мало того, що це нормальне єврейське благовістя для всього світу, але сила цього благовістя у повноті розкривається лише коли відновлюється початковий і назавжди встановлений порядок: спочатку – євреям, а потім – кожному.
І не тому, що євреї краще, а тому що це Божий вибір, тому що велике пророцтво про новий завіт із 31 розділу Єремії говорить саме про Ізраїль - про єврейський народ. Воно говорить про те, що єврейський народ не зміг виконати умови Синайського завіту, зазнав духовної катастрофи. І тому, за логікою багатьох церковних антисемітів, можна було б сказати: Бог відвернувся від єврейського народу і повернувся до всіх інших народів і сказав: «Не вони, а ви - Мої діти». Але нічого подібного! Господь через Єремію сказав:
«Надходить час, – говорить Господь, – коли Я укладу з родом Ізраїля і поколінням Юди Новий Заповіт. Не такий Заповіт, який Я уклав з їхніми батьками того дня, коли Я, тримаючи їх за руку, виводив їх з єгипетського краю. Адже той Мій Заповіт вони порушили, хоч Я залишався їхнім Владикою, – говорить Господь» (Єремія 31:31-32).
Слухайте! Це ж приголомшливе зізнання у вічній любові, у вічному обранні та вічній вірності Бога Ізраїля Своєму народові: «Той заповіт вони порушили, але Я залишився вірним їм. І тому я укладу з ними новий завіт». З ким? З родом Ізраїля та поколінням Єгуди.
Тут не сказано: «А якщо вони й цей порушать чи не захочуть усім народом його приймати, то тоді Я від них відвернуся і укладу заповіт із неєврейською Церквою». Нічого подібного! Саме рід Ізраїлю та покоління Єгуди – нащадки тих, які порушили Синайський заповіт. Церква жодним чином не могла порушити Синайський заповіт, тому що тоді її не було взагалі. Синайський заповіт був укладений лише з єврейським народом і з тими, хто приєднались і увійшли до нього.
Саме тому благовістя про новий завіт Бога Ізраїля з єврейським народом має звучати насамперед спрямоване до євреїв, а потім уже до всіх інших. Але впродовж багатьох століть церкви переглянули Боже Слово, Божі обіцянки та пророцтва і зробили нове благовістя, з якого виключили єврейський народ. Можна було говорити хіба що про те, що єврейський народ відкинув новий завіт і свого Спасителя, і тепер ми, Церква, справжні діти Авраама, а ті сироти.
Як же добре, що ми живемо в такий час, коли можна говорити правду про Біблію, за Біблією і не боячись приймати одкровення від Духа Святого за Його Словом!
Рабин Борис Грисенко, КЄМО Київ
Слово на Міжнародній месіанській молитовній конференції, Кельн, 2025