Це дуже добре, що в Божій сім'ї ми всі різні і ми можемо приймати один одного такими, якими ми є. У цій сім'ї кожен важливий, цінний, і ніхто не може замінити нікого. І коли ми приймаємо один одного і радіємо один одному, тоді нам просто і радісно вірити, що сам Господь прийняв нас і радіє нам. Якщо ми приймаємо різних братів і сестер, наскільки більше і радісніше Господь приймає нас! Він же наш Тато!

‍

Наш дорогий Небесний Батько створив нас і з'єднав в одну мішпуху, тому що Йому хочеться, щоб кожен розквітав на своєму місці в Його сім'ї. Йому так хочеться, щоб у ці непрості часи ми могли радувати один одного, радувати наших близьких, радувати Його самого і могли радіти в силі і вогні Святого Духа. Йому так подобається, що ми різні. Він не створив олов'яних солдатиків чи механізм, у якому ми якісь гаєчки та гвинтики. Ні! Він створив живих рідних дітей Божих. І Він хоче, щоб ми всі розкрили те, що Він вклав у нас. Але це неможливо зробити на самоті.

‍

Господь створив Свою сім'ю, мішпуху. І в цій мішпусі Йому кожен дорогий, різні люди: і ті, хто сам собі не подобається, і ті, хто переживає, чому він такий невдаха, і ті, хто не любить дивитися на себе в дзеркало, і ті, хто вважають, що їх не люблять. Він привів нас у Свою сім'ю, щоб у нас були справжні друзі. Вони такі ж неідеальні, як і ми, зі своїми недоліками, але це Його діти, яких Він вчить любити одне одного.

Рабин Борис Грисенко, КЄМО Київ