На зустрічі, присвяченій благовістю євреям, на Лозаннському конгресі в Кейптауні в 2005 році ведучий сказав дивовижну річ, яку я запам'ятав назавжди:

‍

«Дивно, що для всіх народів Добра Звістка тією чи іншою мірою добра. Коли проповідується Євангелія, наприклад, арабам-мусульманам, їх закликають увірувати в Ієшуа, і тут на конгресі обговорюється, як це зробити так, щоб зовнішні форми можна було залишити, але звернути це все до Ієшуа. Нікому не спадає на думку говорити, що, якщо ви повірите, ви перестанете бути арабами. 

Але є один народ у всьому всесвіті, який є винятком. Це євреї. Те, як проповідувалась і досі дуже часто проповідується Добра Звістка євреям, це не добра звістка, а дуже негативна. Тому що вона традиційно звучить так: повірте - і ви будете звільнені від свого обридлого єврейства, і станете нормальними християнами в тих народах, де ви перебуваєте. Єдина проблема у зв'язку з відновленням Ізраїлю – не зовсім зрозуміло, як проповідувати таку негативну для євреїв звістку в Ізраїлі».

‍

Більш того, для невіруючого єврея Євангелія звучить як антисемітське послання через багатовікову традицію подачі Доброї Звістки про «нашого» слов'янського, німецького, англійського і якого завгодно, але тільки не єврейського Ісуса Христа. Тому маса євреїв, коли чують традиційну подачу Євангелії, не сприймають її як добру звістку про єврейського Спасителя, Машиаха і Царя, Який вмирав насамперед за Свій єврейський народ і повернеться насамперед до нього ж.

‍

Борис Грисенко, рабин КЄМГ