Для мене кожен ретрит – це час, коли Господь мені щось показує, дає новий напрямок, якийсь новий акцент у моєму служінні та стосунках із Ним. Я з особливим передчуттям чекаю на цей час, бо вірю, що Господь приготував для мене щось особливе. І ось якими розуміннями та очікуваннями я хотів би поділитися перед нашим літнім молитовним ретритом.
«Не мав я спокою для мого духа, бо не знайшов там мого брата Тита; попрощавшись з ними, я вирушив у Македонію» (2 Коринтян 2:13).
Павло пише коринтянам, що він чекав на зустріч зі своїм братом Титом, і в нього всередині був якийсь неспокій. Я думаю, кожен з нас періодично буває в такому стані внутрішньої нестабільності, коли нам треба отримати підтримку від Господа, прийняти втіху від Святого Духа. І ось що він каже далі:
«Подяка Богові, Який завжди робить нас переможцями в Месії й на кожному місці виявляє через нас любі пахощі Свого знання» (2 Коринтян 2:14).
Тут сказано «завжди», а це означає, що на будь-яку нашу проблему Бог має відповідь. Він приготував для нас розкриття Його перемоги, якщо ми змінюватимемо своє мислення і віру згідно з Його Словом. Можна сказати: «Ми не завжди бачимо цю перемогу». Але це не означає, що Бог не завжди її дає. Просто вона не завжди може розкриватися одразу, і це буває з різних причин. Але ми повинні це ясно розуміти: Бог завжди дає нам тріумфувати, а значить, у Нього завжди є ця перемога і Він хоче розкрити її для нас.
Слово, яке перекладено як «робить переможцями», сягає корінням до тріумфальних процесій переможців у стародавньому світі. У Божих очах кожен із нас і ми всі разом як Божа сім'я йдемо в тріумфальній ході Його переможців. Навіть якщо ми не почуваємося так сьогодні і ми маємо проблеми. Господь на кожного з нас дивиться як на людину, здатну перемагати і розкрити перемогу, тому що Він цю перемогу вже здобув для кожного зі Своїх дітей.
І далі сказано: «Виявляє через нас любі пахощі Свого знання». Ми звикли, що якщо щось робимо фізично, то отримуємо результат. Але Господь каже, що навіть нічого не роблячи, ми є джерелом пахощів Божої перемоги, яке має вплив та змінює атмосферу. Не тільки наші молитви або активна дія, а й наш внутрішній стан може впливати на інших людей.
Якщо всередині тебе горить Боже життя, є Божа присутність, то в духовному світі ти довкола себе поширюєш певний вплив. І люди, які тебе оточують, можуть захотіти шукати Господа, навіть не розуміючи звідки в них ці бажання. Та перемога, яку Він здобув, вона не лише для нас, а й через нас. Тому ми стаємо джерелом поширення Його впливу, Його авторитету в тих місцях, куди Він нас посилає.
Друзі, я вірю, що на цьому ретриті ми будемо укорінюватися і утверджуватись у Божих перемогах. Я вірю, що якщо в якихось сферах нашого життя щось заважало розкритися Божій перемозі, то це буде розриватися і ми починатимемо бачити себе, своє життя, свої обставини через призму Небес, Божим поглядом, і аромат пізнання Ієшуа поширюватиметься нами. І люди, які приходитимуть сюди, вони потраплятимуть у цю атмосферу і щось відбуватимуться і в їхньому житті.
Часто, говорячи про втіху, ми думаємо про те, що хтось має втішити нас, а наша роль - просто прийняти це. Дух Святий може накрити тебе чи люди можуть підтримати. Але Павло дає ще один інструмент для отримання втіхи - це перетворення себе зсередини, це активна дія, коли ти переводиш себе зі стану того, хто потребує втіхи, в стан людини, яка прийняла втіху.
Але це не для духовних немовлят, а для тих, хто здатний приймати рішення та вступати у духовну війну із самим собою. Адже найголовніша духовна війна в нашому житті – не з дияволом, а з нами самими, з нашим зневірою та нашими сумнівами. Тому Господь дає нам владу насамперед нас собою – змінювати своє мислення та розкривати віру Божу, а не свою.
Нам важливо розуміти, що Господь вже завоював для нас перемогу, і вся влада вже передана Ієшуа. Ось що написано в Євангелії від Матвія:
«Все передав Мені Мій Отець, і ніхто не знає Сина, тільки Отець; ані Отця ніхто не знає, лише Син – і той, кому тільки бажає Син відкрити» (Матвія 11:27).
Між Отцем і Сином тісний зв'язок – повнота пізнання, близькість, єдність, розуміння. І через те, що є ці близькі стосунки, це повне пізнання, Батько передав усе Сину, і, як каже далі Ієшуа, тому, «кому тільки бажає Син відкрити». Якщо ми шукаємо стосунків та близькості з Ієшуа, то ми входимо до пізнання того, що Батько передав Йому. І в цьому розкривається влада Отця.
Ієшуа сказав: «Ось даю вам владу наступати на змій та скорпіонів». Ця влада нам дана, але вона розкривається у пізнанні Сина та у відносинах із Ним. У потенціалі ця влада у нас є. Але активізація цієї влади над проблемами, над бісами, над справами темряви розкривається через близькість до Господа, через бажання пізнати Його.
Коли ми починаємо дивитися на якусь ситуацію очима Бога, це означає, що ми починаємо пізнавати Його в цій сфері – розуміти Його погляд на це. А це є процес пізнання. І тоді ми починаємо діяти в цій галузі як ті, хто має владу. Ми можемо казати, що молимося з владою. І це вірно. Але влада розкривається зсередини, із близькості, із відносин, із пізнання.
Пам'ятаєте, як Ієшуа взяв Своїх найближчих учнів і зійшов із ними на гору Преображення? Написано, що з'явилася хмара Божої слави і в цій хмарі Отець сказав: «Це мій Син Мій Улюблений. Його слухайтеся». Пізнання Господа створює атмосферу Божої присутності.
Хмара з'явилася і в ній прийшло одкровення: «Це Мій Син улюблений. Його слухайтеся». Тому ще один момент, який дозволяє нам діяти у Божій владі, це послух. Пізнання і послух завжди йдуть пліч-о-пліч. Тому що якщо ми пізнаємо Господа, ми хочемо бути слухняні Йому. Пізнання Господа і послух Йому – два ключі до розкриття нашої влади. Про це сказано в Посланні до Филип'ян:
«Він, маючи Божу природу, не вважав посяганням бути рівним Богові, але понизив Самого Себе, прийнявши образ раба, постав у подобі людини і з вигляду був як людина; Він упокорив Себе, був слухняним аж до смерті, й до смерті хресної» (Филип'ян 2:6-8).
Це написано про Сина, Який розумів, що Він – Син і Господь. Також Ієшуа сказав: «Ви вже не раби, а друзі. Тому що Я відкрив вам, що хотів». Одкровення і очищення через Слово і близькість з Ним призвели до зміни їхнього статусу. Вони з рабів перейшли у статус друзів Господа.
«Тому Бог надзвичайно звеличив Його та дав Йому Ім’я, яке вище всякого іншого імені, аби перед Ім’ям Ісуса поклонилося кожне коліно – і піднебесних, і земних, і підземних» (Филип'ян 2:9-10).
Через те, що Ієшуа був слухняний і зробив те, заради чого Його Отець послав на цю землю, Господь підніс Його ім'я, і перед Ним схилилися піднебесні, земні та підземні. Все підпорядковане імені Ієшуа. Його влада вже дана нам. Але розкриття цієї влади відбувається за певним принципом: Ієшуа змирився, був слухняний до кінця, тому Бог Його підняв і все підпорядкував Йому.
Іноді нам здається, що це ми маємо боротися. Але нам треба підкоряти себе Господу, шукати Його обличчя, і тоді Він починає діяти. Тоді ми не своєю силою боремося, а Бог розкриває цю перемогу у нашому житті.
Я вірю, що кожен віруючий має хотіти жити у Божій владі. Він дав нам владу і очікує, що ми це використовуватимемо. Я вірю, що це й відбуватиметься на цьому ретриті – надприродне розкриття Його влади через тебе щодо твого життя, твого служіння та людей, яких Бог посилає на твоєму шляху.
Я вірю, що цей ретрит для багатьох буде новим етапом утвердження в синівстві і що Господь хоче поглиблювати наш зв'язок із Отцем, з Ієшуа та з Духом Святим, щоб ми розуміли, хто ми. А якщо ми сини, то ми й спадкоємці. Він викорчовуватиме з нас залишки рабського мислення, рабської поведінки та рабського служіння, щоб ми служили не як раби, а як сини.
Я вірю, що через цей ретрит ми повинні увійти до нового рівня дії у Божій владі. Господь закликав нас до служіння на спасіння єврейського народу, яке є важливим не тільки для євреїв, але і для всього Тіла Месії. І Він не може не забезпечити нас для цього повнотою влади. Але я вірю, що це все відбувається у зміцненні наших стосунків із Богом та у послуху Йому.
Господь хоче, щоб ми використовували Його владу у своєму житті, розкривали Його велич і Його тріумф у своєму житті. І я вірю, що на цьому ретриті Він навчатиме нас діяти у Його владі, яка дана синам. А ключі до розкриття Божої влади у нашому житті – у нашому синівстві, у нашій близькості з Богом та у нашому послуху Йому. На нас чекає прекрасний тиждень, протягом якого Господь, я вірю, йтиме на реальну глибину стосунків із кожним особисто та з усіма нами разом. І Він обов'язково благословить цей час, якщо ви відокремите цей час для Нього.
Андрій Луговський, старійшина КЄМО Київ
Слово на Шабаті КЄМО Київ 23 серпня 2025 року