Нещодавно я спілкувався з одним братом, який виливав мені свою душу і розчарування з приводу того, що відбувається зараз у нашій країні. Я не суперечив і не говорив йому нічого. Я розумів, що йому треба виговоритись. Іноді треба вислухати людину, яку придавило. Але коли ви її вислухуєте, ви повинні пам'ятати, що це не повинно придавити вас.

‍

Це правильно – допомагати та співчувати тим, хто під тиском. І те, що вони кажуть, їхні душевні переживання – вони нормальні у цих складних умовах. Але коли ви це вислуховуєте, не ставайте заручниками їхніх емоцій, їхніх відчайдушних думок, їхніх страхів, їхньої гіркоти. Знайте, що вас Господь поставив, вислухавши це, зібрати це все разом і відкинути на Голгофу. Бо там уже здійснено перемогу над розпачем, відчаєм, страхами та панікою, тривогою, тривожністю та жахливими снами.

‍

Бог відокремив нас від цього не для того, щоб ми в цьому залишалися. Він співчуває нам, які проходять ці випробування, але Він знає, що Його слава вже відокремила нас від ганьби та загибелі цього світу.

‍

Борис Грисенко, рабин КЄМГ