Коли в 1996 році в нашій Київській громаді Юра Єфремов уперше почав співати нігуни, я подумав, що це піде по всім месіанським громадам світу, а потім це підхоплять церкви, бо Дух Святий почав сходити і діяти неймовірним чином.

‍

Через рік чи два до нас приїхав Сід Рот і побачив, як це живе новозавітне хасидське прославлення увійшло в життя нашої громади і як сильно у нас діє Святий Дух. Повернувшись до Америки, він опублікував статтю в одному відомому християнському виданні, де написав: «Я зрозумів ключ до успіху Київської єврейської месіанської громади. Це те, що вони почали використовувати традиційне єврейське прославлення, і зокрема нігуни». Я розумів, що він перебільшив, але нігуни справді були одним із ключів, і вони продовжують грати дуже важливу роль.

‍

Ми не повинні соромитись того, що Бог дав нашому народові. Ми можемо використовувати традиційні єврейські форми, якщо ми розуміємо, що вони узгоджуються зі Словом Божим і вони дані Святим Духом. Мене запитували, як я можу вважати, що ці хасидські ідеї взагалі можна використовувати, адже хасиди не знали Господа Ієшуа. Так, не знали. Але Він їх знав.

‍

Про це написано в пророцтві, де сказано, що коли євреї відвернуться від свого Господа і в результаті цього буде страшне розсіяння, яке і сталося після 70 року, і хоча вони будуть далекі від свого рідного Бога, Він все одно намагатиметься якимось чином наблизитися до них і буде для них, які не знають свого Спасителя і істини викуплення, але прагнуть пізнати, деяким «малим святилищем» (мікдаш меат) у тих країнах, де вони будуть розпорошені:

‍

«Тому скажи, що говорить Владика Господь: Хоч Я відіслав їх далеко до чужих народів і розпорошив їх у різні краї, проте, певною мірою Я Сам був для них Святилищем у країнах, куди тільки вони прибували» (Єзекіїль 11:16).

‍

Жодному іншому народові таке не обіцяно. Є абсолютно унікальні обітниці нашому народу, якого Бог ніколи не забував, ніколи не залишав і ніколи не забуде й не залишить. В Ісаї сказано, що коли вони відвернулися і стали противитися Святому Духу, Дух Божий воював із ними, і вони сильно страждали через свої гріхи, але навіть у їхніх стражданнях Господь був із ними:

‍

«Усяке їхнє горе викликало у Нього тривогу, і Його ангел їх рятував. У Своїй любові й Своєму милосерді Він їх визволяв, – з давніх-давен Він брав їх на руки і носив. Вони ж бунтувались й засмучували Його Святого Духа, – тому Він став їхнім ворогом, і Сам воював з ними» (Ісая 63:9-10).

‍

Буквальний переклад першої фрази: «У всякому їх стражданні Він страждав». Навіть якщо Бог залишав їх і вони зазнавали наслідків своїх гріхів, Він продовжував виявляти Свою любов і продовжував бути для них деяким малим святилищем.

‍

Розуміючи це, ми можемо брати все найцінніше з єврейської традиції. Зокрема нігуни. Хасиди не були хрещені Духом, але їм так хотілося висловити жагу за Богом і тугу за Ним. Тому, оскільки їм не вистачало слів, вони просто починали співати ті мелодії, які їм давав Святий Дух. Так народжувалися нігуни.

‍

Нігуни часто висловлюють глибоку єврейську тугу за близькістю з Богом, тугу за великим відновленням, за Божою любов'ю, за Машиахом, Якого вони чекали, не розуміючи, що Він уже прийшов. І коли ми їх співаємо, ми з'єднуємося з цією Божою тугою за Ізраїлем, вогонь Божої любові входить у наші серця, і ми можемо пережити те, що Бог переживає по відношенню до наших єврейських братів і сестер. І крім того, ця мовчазна пісня породжує сильну Божу відповідь, і Святий Дух може почати діяти так, як ми і не думали.

‍

Рабин Борис Грисенко, КЄМО Київ

Ізраїль, 23 травня 2026 року