На нашому нещодавньому молитовному ретриті в Ізраїлі відбулася цікава ситуація. Під час сильного прославлення та молитви за спасіння Ізраїлю раптом зайшли два ортодоксальні євреї у в'язаних кіпах і сказали: «Ми відчуваємо, що тут відбувається щось особливе. Чи можна ми посурмимо тут у шофар?» Їм надали таку можливість. І, уявіть, серед месіанської молитви за Ізраїль, серед месіанських євреїв ці невіруючі в Ієшуа євреї сурмили в шофар.

‍

Побачивши це, я подумав, що, по-перше, шляхи Господні незбагненні. Ми уявляємо, як може діяти Господь, як Він може розкривати спасіння для Свого народу. А Він робить щось нестандартне. Часто, коли ми молимося за спасіння єврейського народу, ця молитва пов'язана з нашими конкретними справами, нашою громадою, нашим служінням. І це правильно. Але Господь показує, що Він – Господь. Ми можемо мати ефективні інструменти, які нам дав Господь. Але Він може робити те, що хоче.

‍

По-друге, той факт, що месіанський ретрит привертає увагу ортодоксальних євреїв, для мене є свідченням того, що наші молитви працюють, що вони щось продукують у духовному світі, вони викликають ревнощі у єврейського народу. Я вірю, що ми тільки на початку шляху, і Господь дає нам це як пророчий знак, як підбадьорення для нас і наших братів і сестер в Ізраїлі, що наші молитви генерують реальний духовний рух.

‍

Андрій Луговський, старійшина КЄМО Київ