Ніколи за жодних обставин не можна вірити ворогові, який каже: «Якщо ти перестанеш іти за Богом, перестанеш молитися, я дам тобі спокій». На якийсь час він може так зробити, але потім розірве остаточно. Тому що без молитви, без Божої сім'ї, без зв'язку з Господом ми просто перетворимось на жалюгідну іграшку в його лапах. Не можна вірити батькові брехні.

‍

Якщо ворогові не вдається позбавити нас особистої молитви та святості, він каже: «Ок, молись. Але служіння – це не твоє. Бачиш, скільки у тебе було невдач у служінні. Тебе не цінували. І взагалі, ти не замислювався, де слово "лідер" у Біблії? Давай домовимося: молись, читай. Бог на першому місці, на другому – сім'я, на третьому – робота, а четверте ти сам знайдеш». І людина думає: «Справді, якось я служінням захопився. Потрібно збалансувати все».

‍

За більш ніж 30 років служіння я бачив таку кількість людей, які вірили якщо не повністю, то хоча б частково брехні диявола про те, що, якщо ти станеш відступником, у тебе все в житті складеться. Вони поступово відходили від служіння, і спочатку їм ставало легше в житті. Але не всім. Деяких, знаючи їх слабкий характер, диявол відразу скручував і перетворював на безвольну маріонетку.

‍

Зрештою, якщо людина вчасно не приходила до тями і не згадувала, якою ціною Бог її врятував, якщо вона не прислухалася до братів і сестер, що нагадували їй, що любов Божа не діє автоматично, то рано чи пізно і молитва згасала, і Біблія закривалась. Залишивши служіння, людина поступово залишала громаду чи церкву, припиняла молитися і перетворювалась на відступника, наповненого цинізмом, гіркотою і навіть страхом.

‍

Борис Грисенко, рабин КЄМГ