Коли на ретриті ми молилися проти твердині корупції в Україні, я раптом почув: «Безнадійно». Я обомлів і зупинився, але подумав, що тут щось не так. І коли я помолився і заборонив фальшивому духу, я почув знущальний сміх. Я зрозумів, як ворог намагається переконати віруючих, що молися – не молися, воюй – не воюй, це було до тебе і після тебе залишиться, адже це пронизує все наше життя. Мовляв, ну помоліться, хай вам буде добре, тільки не вірте, що це зруйнується, будьте реалістами.

‍

Ворог намагається підірвати в нас віру в дієвість наших молитов проти цих твердинь, підірвати нашу впевненість у тому, що за нашими молитвами Господь змінить духовну ситуацію в Україні. Це свідчить про те, що ворог боїться цих молитов. Йому немає сенсу зупиняти нас і сіяти сумніви, якби вони справді були марними. Він діє так лише в тих випадках, коли ми рухаємося Божим курсом і досягаємо певних результатів. Тоді він намагається посіяти сумніви, підірвати віру і перетворити наші молитви, нашу духовну війну на релігійне дійство.

‍

У 16 розділі Євангелія від Луки є притча про невірного управителя. Ми часто використовуємо слова з неї «Хто вірний в найменшому, і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, і в великому несправедливий» для інших сфер. Але насамперед це стосується вірності у грошах, у матеріальному. Цікаво, що в цій притчі Ієшуа називає всяке земне матеріальне багатство «несправедливим», а також «чужим», адже воно не наше, воно згорить із нинішнім світом і не увійде у вічність. Після цієї притчі сказано: «Чули все це й фарисеї, що були сріблолюбці, та й стали сміятися з Нього» (Луки 16:14). Я згадав ці слова, почувши сміх біса над нашою молитвою.

‍

Деякі віруючі губляться, коли хтось знущається з їхньої віри, їхнього служіння, їхньої довіри до Бога, з того, що вони намагаються жити за Словом. Або коли релігійні віруючі, які заперечують вільну дію Духа Святого, сміються з віруючих, яких захоплює Святий Дух, чимало віруючих конфузяться, починають сумніватися, падати духом.

‍

Але так завжди було. Саме фарисеї – найрелігійніші представники Ізраїлю – сміялися над Самим Месією, особливо коли Він говорив про те, що не можна бути сріблолюбцями. Тому що їм здавалося, що це абсолютно недосяжно, безнадійно. Але Ієшуа, на відміну від нас, не зніяковів і не засумнівався. Він сказав: «Ви себе видаєте за праведних перед людьми, але ваші серця знає Бог. Що бо високе в людей, те перед Богом гидота» (Луки 16:15).

‍

Борис Грисенко, рабин КЄМГ

Слово на ретриті КЄМГ 2 травня 2023 року