Після того, що сталося за останні роки, деякі живуть в очікуванні: «А раптом все-таки щось станеться?» Наприклад, я розумію, що зима може бути нелегкою, але не розумію, чи готуватися мені до важких часів, чи якось обійдеться. Ця невідомість лякає та вимотує. І, розмірковуючи над цим, я зрозумів ось що.

‍

Звісно, Бог може дати розуміння, до чого приготуватися. І про це можна молитись, адже Бог не мовчить, Він розмовляє з нами. Але Він говорить те, що Він вважає за потрібне. Іноді, якщо Він попередить нас про щось, у нас може не виявитися достатньо зрілості, щоб правильно відреагувати на це. Ми втікатимемо від небезпеки, а не готуватимемося до неї. Наприклад, якби ми знали, що буде війна, ми виїхали б з України раніше. А для ряду з нас це не Божа воля, і ми потрапили б у важку ситуацію. Бог це все знав, і Він готував нас гідно зустріти цю несподіванку.

‍

Бог хоче, щоб ми просто довіряли Йому, як діти. Нам не можна дозволяти ворогові сіяти в нашій свідомості подібні думки – ми маємо владу зупиняти їх. Нам важливо пам'ятати, що Бог знає, що буде і де ми будемо в цій ситуації, і Він робить так, що ми були готові до цього. Іноді нам здається, що ми не готові. Але Бог готує нас, тому що Він любить нас. Він не дає нам спокус більше наших сил, але при спокусі дає і полегшення, щоб нам їх пройти.

‍

Юрій Береза, старший служитель КЄМГ